12
Лис
Лис 12, 2018 - 17:02
80 0
Незабутнє. Колискова Української Волі

Гортаючи старі записники,несподівано відшукав давній вірш,написаний одним розчерком пера і на одному подиху – “Загублений манускрипт”, уже давно перекладений на багато мов,а найперше – англійською,та ще й опублікований у The London Magazine завдяки старанням Світлани Іщенко та її канадського чоловіка Рассела Торнтона.

Вразила дата під розхристаним автографом – жовтень/листопад 1993 рік. Вірш, який став ключем до цілої поетичної книги “Пектораль”, яка принесла мені лаври лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка в передостанній, 1999 рік ХХ століття, в рік Міленіуму, було написано в кабінеті заступника головного редактора газети обласної ради “Радянське Прибужжя” Всеволода Олександровича Ільїна. За столом,нашвидкуруч накритим з нагоди приїзду до Миколаєва нашого великого друга і великого патріота Еллади Анатолія Ілліча Кудренка,директора Національного заповідника “Ольвія”,що в с.Папрутиному Очаківського району.За півроку до трагічної загибелі археолога під скальпелем очаківського хірурга,та вже за оприявлених утрат дорогих для мене з Ільїним людей – саме в 1993 році…

Не згадував би деталь особистої біографії, якби тоді серед інших тем не зазвучала тема вільної преси, свободи слова. А з цим уже тоді були проблеми – від абсолютно відразливої назви часів Незалежності “Радянське Прибужжя” до неможливості пойменувати газету інакше.Дискутували ми під горілку та каберне вино досить палко, іскрометна імпровізація виплескалася на сторінки записника, от ізосталася в ньому…

25 років тому йшов процес звільнення від тяжкого,циклопічного радянського минулого, та не так і швидко. Тож у колі справжніх професіоналів-газетярів і постав проект Рухівської газети. “Український південь” – така назва припала до душі всім. А творцями перших номерів були газетні професіонали Всеволод Ільїн і Анатолій Колесник, Микола Баранов і Петро Ільїн. Здається, і тепер зберігся логотип,започаткований у Жовтневій друкарні,де нас підтримував її директор, істинний український патріот Іван Федорович Кокошко. Миколаїв, котрий на початку 90-х уславився багатьма телевізійними каналами – “Тоніс”, “7 канал”, кабельним ТБ, збагатився справді демркратичним виданням,яке ввійшло в історію Миколаївщини, Північного Причорномор’я. З першого дня редакцію очолив і надав їй незмінного курсу Юрій Володимирович Діденко, прославилися своїми творами Олександр Малицький і Петро Панянчук, Олександр Нікітін, Сергій Розум”як, Валерій Зотов у перекладах українською Д. Креміня. Світлий образ В”ячеслава Чорновола,звісно,осявав діяльність Миколаївського проводу НРУ всі ці роки.Важко собі уявити громадсько-політичне життя Миколаєва, області, всієї України без “Українського півдня”. Газеті,на сторінках якої опубліковано сотні моїх поезій із кількох прийдешніх книг, бажаю виходити ще не менше 25!

Сподобалася стаття? Поділися зараз!

Миколаївщина Народний Рух України
Миколаївщина Народний Рух України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.