20
Лис
Лис 20, 2019 - 2:32
120 0
Неконституційні зміни

Комусь дуже вигідно, щоб Україна залишалася слабкою, немічною, просто іграшкою в руках “сильних світу цього”.

Схоже, що все було приблизно так. Державна програма реформування та розвитку Збройних Сил України на період до 2005 року дала прогноз воєнно-політичної та воєнно-стратегічної обстановки у світі та поблизу кордонів України. На підставі цього прогнозу зроблено суперечливий висновок, що “у найближчій перспективі можливість широкомасштабного застосування воєнної сили проти України є малоймовірною. Проте, за певних обставин зберігається імовірність розв’язання на окремих ділянках (напрямках) її кордонів локального конфлікту або втягування нашої держави у регіональні воєнні конфлікти”. Саме тому вперше у Державній програмі викладено рішення стосовно відмови від організації “рівномірної кругової оборони” території держави і зосередження зусиль на відбитті можливої агресії лише на декількох оперативних напрямках, на яких, за певних обставин, виникненням воєнної загрози не можна нехтувати. При тому, що в Статті 17. Конституції України записано:Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У зв’язку з вищезазначеним “прогнозом” воєнно-політичної та воєнно-стратегічної обстановки у світі та поблизу кордонів України, було запропоновано законодавчо оформити наступні функції Збройних Сил України: забезпечення стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорона сухопутного і повітряного простору держави та територіального моря України.

Пропонуючи неконституційні зміни (під виглядом “розширення”) функцій Збройних Сил України у Державній програмі змінено і їхні завдання; досягненні Збройними Силами спроможності нейтралізувати воєнний конфлікт низької інтенсивності складом військ (сил) мирного часу та забезпеченні мобілізаційної готовності до ведення локальної або регіональної війни. Одночасно Збройні Сили повинні були бути постійно готові до участі у миротворчих та гуманітарних операціях під егідою міжнародних організацій силами до однієї бригади.

Відмова від організації “рівномірної кругової оборони” території держави потягла за собою знищення військових округів (це сталося у 1998 році, ще до офіційного впровадження програми).

Змінено і перехід на трьохвидову структуру ЗСУ, в результаті чого знищено їх ударну силу – ВПС.

Також здійснено перехід на бригадно-батальйонну бойову структуру і впроваджувався як єдино прийнятний та безальтернативний контрактний спосіб комплектування військ.

Цікаво, що сама Програма була затверджена у 2000 році: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1237/2000

Схоже, що “реформатори” так поспішно підривали обороноздатність України, що не надто “заморочувалися” бодай видимістю “законністю” своїх дій. Без згоди вищого державного керівництва і повного консенсусу політичних еліт у цій справі таке було б неможливе.

Час показав, що Державна програма реформування та розвитку Збройних Сил України на період до 2005 року була неконституційною, шкідницькою і спрямованою на підрив обороноздатності України, Однак ані автори програми, ні її виконавці досі не покарані за цей злочин. Більше того, фактично ця програма лежить в основі наступних програм “реформування і розвитку”, єдиним завданням яких є, насправді, не допустити до створення ефективної системи оборони України. Комусь дуже вигідно, щоб Україна залишалася слабкою, немічною, просто іграшкою в руках “сильних світу цього”.

Посилання на джерело статті

Сподобалася стаття? Поділися зараз!

Миколаївщина Народний Рух України
Миколаївщина Народний Рух України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.