08
Сер
Сер 8, 2018 - 21:48
98 0
Вірш від Цума Василя

Давай! Давай!

Ішло все гладко, без емоцій,
Куняв у кріслі їхній бос,
На полі развлєкалісь хлопці,
І імідж нєзаметно рос…

Ніхто не згадував случайно,
Про кров, анексію, війну,
Все було якось надто гарно,
Неначе літо у Криму..

Мєдвєдєв на трибунах плескав,
Хорватка плескала в отвєт,
Матч був довольно інтєрєсним,
Сказав, розчулившись, Мєдвєд…

Йому здалося – порішали,
І Інфантіно підморгнув,
Коли пенальті пробивали,
Він навіть боязко всплакнул…

А потім стадіоном тиша,
Як ніч холодна пропливла,
Черчесов не сміється більше,
У позі гордого орла…

І Дзюба дивиться бездумно,
І Смолов бутси познімав,
Мєдвєдєв подивився сумно,
І Інфантіно підізвав…

Щось шепотіли, червоніли,
Від слів тих вухо і щока,
Ногою лавку бив щосили,
Сумний голкіпер ЦСКА…

Одні понапивались з горя,
Мєдвєдєв в яхті сам один,
Ковтав коньяк посеред моря,
Кленучи всяких інфантин…

І плакав Сочі, мокрі вуса,
Ховав товаришу в плече,
Ридали навіть білоруси,
Розбивши лампочки м’ячем…

Не розумів народ підстави,
Все ж було так, як прошлий раз,
Чого ж хорвати не програли,
Чи може не бояться нас?

Чи може не лякає Тополь?
Чи Іскандери не страшать?
Забрали, сука, Севастополь,
І Спліт ще можемо забрать…

Дубровнік тоже буде нашим,
Нехай тремтить хорватський край,
Відповіли хорвати Раші,
Іди домой! Давай! Давай!

Контрольне “Слава Украіні”!
Росію вимкнуло на мить,
І почали кричати сині,
Біндєра! Блядь! Нє может бить!

Аж розбудили Інфантіно,
Який проспатися не міг,
Бабла іще узяли в скрині,
Бабло давати – то не гріх…

Ми внє палітікі, – кричали,
Футбол за мір, хорватів – геть,
В цей час Росія убивала,
Узявши попід руки смерть…

Заціпило, усім байдуже,
Такий якийсь бездушний час,
Спасибі, Віда, добрий друже,
Що світу нагадав про нас…

Цума Василь

Сподобалася стаття? Поділися зараз!

Миколаївщина Народний Рух України
Миколаївщина Народний Рух України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.