«Українська абетка для малюків та їхніх батьків
Споконвіку було Слово
(Свята Євангелія від Івана)
Людиною стала двонога істота як появилась мова. То була мова жестів, вигуків, різних звуків. Людина – це комунікація. В словах – думки, емоції, взаємини, врешті, досвід, історія, культура. Людство розвивалось нерівномірно. Одні народи мали геокліматичні умови кращі, інші – гірші. У одних народів появилась писемність, книги, інші відставали у своєму розвитку і в протистоянні сильнішим зникали зі сторінок історії людства. І завжди була боротьба за виживання. Зброєю, технікою, словом. У сучасному світі йде складна боротьба інформативна. Слово правдиве протистоїть фальшивому слову.
Про мову, слово написано мислителями, поетами багато, перерахувати їх не вистачить ні місця на інформативних сторінках, ні часу. Про поетичне, емоційне, образне слово Леся Українка писала: «Що за дивна сила слова! Ворожбит якийсь, та й годі!»
То ж мала дитина формується як індивідуум, згодом особистість з дня народження. Вона чує звуки материнської мови, предметний світ відображається образно, як друга сигнальна система. Тому важливо, щоб молоді матері співали колисанки, промовляли примовки, потішки тощо. Малюк має найголовніший інтелектуальний інстинкт – наслідування, як каже мама, тато, бабуся, дідусь, так і вона повторює. Звуконаслідування є головним у створенні перших односкладових, двоскладових слів. Звук, мелодія слова фіксується як образ візуальний і звуковий. Розповіді вихователів викликають певні емоції. Згодом дитина розглядає книжечки, дивиться мультики і картини виражаються словами (звуками), настає час, коли звуки мови можна малювати (записувати) на папері літерами. Спочатку малюк дивиться зображення навколишнього, потім чує його назву словом, а тепер вже сприймає слово із тією літерою, що мати (батько) показали на малюнку. Такі вправи повторюються при складанні словосполучення, речення, пригадують прислів’я, приказки, скоромовки, загадки. Наступний етап розширює знання рідної, української мови в іменах людей відомих і нових.
Такі матеріали і методику ми пропонуємо в нашій «Українській абетці для малюків та їхніх батьків». Посібник розрахований для заняття з дітьми різного віку (від 2 до 7 років). Згодом слід повертатись до відомих сторінок, ускладнюючи бесіди новими словами, поняттями. Книжка буде корисною для всіх, хто хоче вдосконалювати свої знання з української писемності, вона є посібником для батьків, що допомагають своїм дітям у вивченні української мови. Це є нагальна проблема виховання свідомих патріотів України.
Слово має сакральне значення
«Українська абетка для малюків та їхніх батьків» має просвітницьку мету. Щоб навчати дітей, потрібно вихователю (батькові, матері) самим бути освіченим. В посібнику є багато лексичного матеріалу (більше 300 слів), який є основою для складання словосполучень, коротких речень. Це загальновживані слова української літературної мови. Поширюємо пізнання світу через слово. Вихователь спочатку повинен пояснити дитині їх значення. Для закріплення малюком знання звука-літери приводимо декілька десятків прислів’їв, приказок, скоромовок, загадок. Окремо додаємо імена людей, що мають певну початкову літеру, що сприяє розширенню знань українського іменослова (більше 270). Наша мета поширити імена українські (слов’янські), серед яких є частина забутих, однак оригінальних. Існувала традиція, коли новонародженій дитині давав ім’я наймолодший член сім’ї. Просвітницьку і виховну мету має коротка інформація з історії української писемності. Приводиться старослов’янська (староболгарська) азбука, якою користувались наші предки кілька століть, створюючи церковні та світські книги. Пояснюються літери-символи, в яких закладений кордоцентричний зміст світогляду українців, що поєднує народну та християнську етику. Усвідомлюючи історичний матеріал, пробуджуємо генетичну пам’ять, бережливе ставлення до мови, культури нашого народу. Вихователь передає дитині почуття гордості за свою націю. Ми народ з давньою книжною культурою і вивчати українську мову і батькам, і дітям – нагальна проблема сьогодення.
Книжка «Українська абетка для малюків та їхніх батьків»
спрямована на подолання сенсорної ізоляції, що утворилася прогресом високих технологій. Рухи руки з інструментом для малювання або письма наповнюють форму зображення енергією творення. На останніх сторінках Абетки пропонується створення образів з цифр та літер, надається покрокове виконання профілю обличчя джентльмена з цифр. Поряд на порожній сторінці малюки можуть малювати за зразками. Далі подаються приклади для розвинення тонкої моторики – каліграфічні вправи «каляки-маляки», які можна робити поряд на порожніх сторінках, призначених саме для цього. Рухи руки завжди поєднані з ритмом биття серця людини. Кордоцентризм як емоційно-чуттєва характеристика визначає людяність, толерантне ставлення до оточення, що оповите любов’ю. Славетний український філософ Григорій Сковорода стверджував, що любов є джерело всякого життя! То на самому початку свого життя малюк сповнюється енергією творення серцем, чому допоможе спілкування з «Українською абеткою для малюків та їхніх батьків», в якій відбувається синтез зору, слуху, дотику.
«Українська абетка для малюків та їхніх батьків» допомагає формувати чуттєвість, позитивну емоційність, ніжність у малюків, котрі стануть дорослими і будуть зберігати пам’ять про чудові відчуття у спілкуванні з книгою. Особливість цієї книжки в тому, що малюк може малювати на її сторінках, «калякати-малякати». І перші букви, що він намалює, напише будуть викликати щемливі спогади про батьків, про дитинство, про улюблені іграшки. І вже дорослим буде показувати цю книжку своїм дітям, потім своїм онукам… Так буде створюватися історія сім’ї через дитячі відчуття та зорові враження.
Спочатку було СЛОВО… Для збереження інформації людство винайшло фонематичну абетку: звук-знак. В «Українська абетка для малюків та їхніх батьків» використано три стилі шрифтових гарнітур: Хоменківська, Захар та розчеркова каліграфічна.
Щиро вдячна Віктору Харіку та Генадію Заречнюку за можливість використати шрифти «Хоменко» і «Захар» в нашій книжці!
Кожна літера абетки представлена заголовною та рядковою формами. Дуже важливо було обрати стиль шрифту, що цілком відповідає змістовності підручника. Тому головною шрифтовою гарнітурою було обрано форму з українськими характеристиками – Хоменківську (Homenko), що була розроблена Василем Хоменко у 1965 р. і одразу визнана саме українським шрифтом завдяки пропорціям штрихів та асиметричним карбам (серіфам). До основної хоменківської шрифтової форми додано ще дві форми літер: цифрова імітація стилю каліграфічного письма з розчерками гострокінцевим пером Bickham Script Two та стилізований шрифт Захар (Zahar) що створений на формах старовинних кириличних рукописних шрифтів уставу та напівуставу. Видатний український графік Георгій Якутович на обкладинці книжки Івана Франка «Захар Беркут» створив напис назви саме таким стилем (імітацією рукописних старослов’янських шрифтів). Але він не розробляв саму абетку у цьому стилі. Сучасний графік-шрифтороб Віктор Харік розробив українську абетку шрифтом «Захар» і перевів у цифрові форми.
Гарнітура Хоменко (Homenko) виявилася найбільш зручною для читання тексту Абетки. На думку авторів, зорово закріплюються у пам’яті дитини і за різних обставин такі стилі шрифтів будуть викликати певні емоційні асоціації та пробуджувати родову пам’ять. Так не перерветься зв’язок між поколіннями й усі інтелектуальні наробки минулих поколінь будуть відомі й затребувані поколіннями нащадків.
За два кроки до знайомства з українською абеткою
Батьки спілкуються з дітьми з дня народження. Дитина чує від матері мелодії колисанок перед сном, при гойданні дитини в колисці (возику), забавлянки під час купання дитини, під час гри з ручками, пальчиками, ніжками, голівкою тощо. Мелодекламація, наспівування сприяє освоєнню звуків материнської мови та перших слів – односкладових, потім двоскладових, звуконаслідувань. Мати, батько ведуть діалог з малюком – ставлять запитання і самі ж відповідають, знайомлячи із домашніми тваринами, птахами.
Наприклад: Як кличуть курчаток?
Відповідь: ціп…ціп…ціп…
Згодом утворюється слово ЦІПА.
Як кличуть каченяток?
Відповідь: тась…тась… тась…
Утворюється слово ТАСЯ.
Як кличуть телятко?
Відповідь: минь…минь… минь…
Утворюється слово МИНЯ.
Як кличуть лошатко?
Відповідь: кось…кось…кось…
Утворюється слово КОСЯ.
Батьки можуть придумувати такі ж приклади і до собачок, котиків тощо.
Освоївши слова, що називають середовище, діти уже у трирічному віці, а
іноді й раніше, можуть пізнавати літери, цифри, що буде сприяти вивченню
української абетки у її повному обсязі.
Мова явище звукове
Літерами позначаються звуки мови. Дитина ще в материнському лоні звикає до звуків, які буде чути після народження. Півтора-дворічні малюки ще майже не розмовляють, але вже звуконаслідування стає для них ґрунтом для майбутніх слів. Мама питає у дитини: «Як курочка каже?» Дитина відповідає: «Ко-ко-ко». «Як котик каже?» «Няв-няв» – відповідає малеча. То ж найближчі до людей птахи відрізняються різноманітними звуками і батьки при знайомстві з українською абеткою можуть скористатись цим багатством рідної мови.
Звуки домашніх та диких птахів
- Ворони каркають.
- Голуби воркують.
- Горобці цвірінькають.
- Граки (ґави) грають).
- Гуси ґерґочуть.
- Журавлі курликають.
- Зозулі кують.
- Індики ґелґочуть.
- Качки крячуть, кахкають.
- Квочки квохкають.
- Кури сокочуть.
- Лелеки клекотять.
- Перепели підпадьомкають.
- Солов’ї тьохкають.
- Сороки стрекочуть.
- Шпаки теркотять (теркочуть).
Звернення до української діаспори
Пропонуємо українцям діаспори, які хочуть, щоб їхні діти вивчали українську мову, починаючи з наймолодшого віку (від 2 до 7 років) «Українську абетку для малюків та їхніх батьків», створену миколаївськими авторами (Леонід Дудюк та Інна Черкесова). В умовах, коли діти не можуть відвідувати виховні заклади, допомога батьків, або тих, хто їх замінить, край необхідна. В посібнику зібраний і упорядкований матеріал для бесід, занять з дітьми різного дошкільного віку. На лівій сторінці находяться малюнки предметів, тварин тощо, назва яких починається з певної літери, тут же є зображення літер сучасних українських каліграфів з варіантами. На правій стороні розміщений текст і завдання для вихователів створити словосполучення, речення із словами, що починаються з цієї літери (наводяться приклади), в нижній частині сторінки приводяться прислів’я, приказки, загадки, скоромовки, в основі яких повторюються слова з тією ж літерою. Після знайомства з абеткою пропонується мовна гра із словами односкладовими, двоскладовими тощо. Приведені приклади створення назв звуків птахів, що виникли як звуконаслідування. На сторінках абетки діти можуть малювати літери, або створювати із батьками малюнки, використовуючи цифри і літери. В «Абетці…» є матеріал із історії української писемності, старослов’янська азбука та тлумачення їх символьних значень. Естетичні почуття вихованців формуються із сприйняття кольорових, натуральних малюнків. Книжка прекрасно ілюстрована, що привабить і дітей, і батьків.
Леонід Дудюк
Інна Черкесова
